pomisna_ukraine (pomisna_ukraine) wrote,
pomisna_ukraine
pomisna_ukraine

Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія. Частина 38.

              Волинська трагедія – ОБОПІЛЬНІ етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 р. під час Другої світової війни на Волині.
            Офіційно процес примирення розпочали у 2003 р. президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили ВИБАЧЕННЯ у поляків.
             Під час свого виступу 17.12.2014. перед обома палатами польського парламенту та за присутності польського Президента Броніслава Коморовського, прем’єр-міністра Еви Копач та членів Уряду Польщі Президент України Петро Порошенко теж попросив поляків пробачення за Волинську трагедію.
            Виголошуючи промову, Президент України зацитував відомий лист польських єпископів про примирення та слова Папи Івана Павла ІІ: «"Нас надихають думки предстоятелів наших церков, які про трагічні сторінки спільної історії під час ІІ світової війни та перших післявоєнних років радять говорити з великою мудрістю: «Прощаємо і просимо прощення».
Ми пам’ятаємо слова Святого Папи Івана Павла ІІ, який ще напередодні 60-ї річниці Волинської трагедії казав: "Якщо Бог простив нам у Христі, тоді треба також людям віруючим простити взаємні кривди та просити прощення власних провин…".
…Жодним чином однак НЕ будувати політику на могилах…».
            Розсекречено архів КДБ щодо польсько-українського конфлікту (ДОКУМЕНТИ). http://ua.racurs.ua/news/73428-rozsekrecheno-arhiv-kdb-schodo-polsko-ukrayinskogo-konfliktu-dokumenty
            Маріанна Долинська вбила 4-ох своїх дітей (1,2). Польський дослідник А.Корман використав ці фото як злочини УПА (3). https://pbs.twimg.com/media/CnLIiGaWIAAFqaI.jpg
                    https://pbs.twimg.com/media/CnLyJSQWAAAaBU1.jpg

            Міф (моськіна брехня). Українські націоналісти масово винищували євреїв під час війни, особливо у Львові та Бабиному Яру. http://www.ww2.memory.gov.ua/mif-27-ukrayinski-natsionalisty-masovo-vynyshhuvaly-yevreyiv-pid-chas-vijny-osoblyvo-u-lvovi-ta-babynomu-yaru/

Епілог.
           «Полковник НКВД у відставці геть занепав духом (1991 р.), як тільки почали слабнути державні попруги, й до міських ратуш вийшли перші маніфестанти з національними прапорами: синьо-жовта повінь затопила вулиці й площі, все ще ждав чуда: ось військо оточить збунтований люд, зусібіч підуть на нього танки – й намотаються кишки повсталих на гусеницях, як це було колись в Угорщині, проте бажане чудо не повторилося, маніфестанти скандували «Геть КГБ, ганьба більшовицьким катам!», і ці погрози стосувалися передовсім полковника.
            Тоді почав чекати заслуженої кари.
            Полковник прокидався весь мокрий від поту, наслуховував, чи не чутно кроків на сходах, потім, ховаючись за фіранку, визирав на вулицю – і так кожного дня…. Та згодом страх відступив, адже ніхто ним не цікавився, і він дивувався: що ж це за така нова держава повстала – гуманна чи то смішна, – що не карає за катування, арешти, вбивства, депортації, – ото лише: вийшов якось по хліб, як заступила йому дорогу стара єврейка і плюнула в обличчя…; колишній начальник НКВД витер обличчя й заспокоївся, зрозумівши, що до поважнішої відповідальності ніхто його притягати не буде.
             Й хоч ніхто його не чіпав, життя йому на цій проклятій (ним) землі не було: жодної перспективи не бачив перед собою в майбутньому. Та він давно знав, що так станеться – вірив лише, що існування імперії вистачить на його життя.
            Тож пригадався молодий божевільний пастух. Та немає в майора жалю до цих ненависних людей – він стріляє з револьвера пастухові в груди, а той усе ще стоїть і зчудовано дивиться: за що ж його вбито?.. нині полковник і досі шкодує, що так вчинив… а втім, а втім – я й нині їх вбивав би!
            Полковник глянув на сонце, …він пильніше приглянувся й сахнувся назад у несусвітенному страху: такі самі очі мав пастух, якого убив. Полковник почав утікати, бігти старому було важко. Врешті допав до авта, розвернув… полковник панічно втікав, раз у раз оглядався й на самому мості схибив кермом…
*
          « – З чим Бог прислав, Пилипку?
           – Прийшов-єм до тебе, Анно, і вже ніколи не піду звідси….
           – Та хіба я проганяю?.. Не можна проганяти в такий день…. Але спитаю тебе лише одне: не хотів ти зі мною жити в цих хоромах, а вмерти в моїй постелі таки зважився?
           – Не збираюся вмирати – пожити хочу хоч трохи з тобою, Анно…. Та я ніколи з твоєї хати й не виходив – ото лишень що припізнився віднести до отця на заповіди.
          – Ну що ж, – посміхнулася молодиця, – заходь, заходь, Пилипку, до хати й розґаздовуйся. Завтра підемо жати на мою нивку, потім на твою, а після тих багацьких жнив виберемося разом до отця. Та й що робити?
           Цей роман не має композиційних меж, він без початку і кінця – як наша історія.
           Він про те, як українець в Україні опинився сам на сам між двох вогнів, котрі пожирали один одного, не усвідомлюючи, що вивільняють місце для нового державного утворення, котре отримало можливість для росту аж нині – на цвинтарищі колись могутніх сил.
            Вартість здобутої свободи вимірюється, на жаль, тільки рівнем матеріального достатку. Прийшла доба мрій про ситість. Прикладами героїзму переконати зневіреного (реги-)плебея в доцільності страдної Незалежності сумнівно. То хай хоч висвітляться постаті героїв, мічених перстом Божим». Р.Іванчук «Вогненні стовпи».

            Тільки КОРІННЕ населення, як більшість, може зорганізувати таку численну армію, яку одягала, годувала, постачала їй інформацію та зброю.
           УПА в картинках. ІНФОГРАФІКА. http://www.istpravda.com.ua/articles/2016/10/14/149237/

УПА була з найпотужніших армій опору та "поранила"
радянський режим: у секретній доповіді ЦРУ вказали на унікальну роль українців.
          Західні демократії встановили б правильний баланс сил у Європі, якби дослухалися до потреб поневолених націй, розмірковує автор секретного рапорту ЦРУ.
          І наголошує, що ОУН не співпрацювала з націонал-соціалістами, а УПА стала однією з найпотужніших армій опору. Активна збройна боротьба в Україні і поширення упівських гасел просторами СРСР "поранили" більшовицький режим.
              Найперше аналітичний звіт "Історія, розвиток та організація українського руху опору, що включав ОУН, УПА та УГВР", який американське розвідувальне управління оприлюднило нещодавно, вказує на помилку країн Антанти, що підтримали білих генералів, а не Директорію.
              У висновках рапорту – цитата зі щоденника британського консула у Німеччині Едгара Вінсента про те, що саме сильна незалежна Україна, а не велика імперія, здатна покращити безпеку у Чорному морі, контролювати політичну ситуацію та спростити торгівлю.
          Через 25 років Друга Світова війна підтвердить далекоглядність дипломата і прорахунки західних політиків.
               Автор донесення особливо наголошує, що провід (керівництво) Організації українських націоналістів (ОУН) робив велику ставку на Німеччину, але в жодному разі не на партію націонал-соціалістів. Оунівці ніколи не вступали у переговори з нацистами, а документи західних союзників підтверджували: сторони завжди вороже ставилися один до одного.
               Такі взаємини американський аналітик пояснював діаметрально протилежними ЗАВДАННЯМИ, що ставили перед собою ті політичні сили. Зокрема, позбавлені расистських та антисемітських поглядів оунівці боролися за політичну самостійність України, у той час як націонал-соціалісти розглядали територію Польщі, України та Білорусі виключно як життєвий простір для німців.
               Коли почалася німецько-радянська війна, провід ОУН на чолі зі Степаном Бандерою, згідно зі звітом, не розраховував на Німеччину. 22 червня Адольф Гітлер у своїй промові жодним словом не згадав про права націй, продемонструвавши таким чином справжню природу свого режиму.
              У радянській Україні довгий час не було політичних партій. Лідери та активні члени колишніх рухів опинилися у таборах Сибіру. Тому від початку німецької окупації активісти приєднувалися до націоналістів, збільшуючи їхню чисельність.
         Так, йдеться в рапорті, ОУН стала єдиною нелегальною партією українців. Вона діяла без натяків на тоталітаризм чи будь-яку ідеологічну систему, боролася за звільнення та незалежність України, "за свободу друку, слова, думки, переконань, віри і світогляду. Проти офіційного насадження світоглядних доктрин і догм" – цитує службовець програму ОУН.
          Він аналізує резолюцію 1-го конгресу, у якій, окрім принципів боротьби та захисту від німецької деспотії та більшовицького терору, був спеціальний пункт про адаптацію програми для населення сходу.
          Програма ОУН із загальними гаслами сповна задовольняла національні почуття західних українців, але потребувала конкретних уточнень для східних, які вже мали досвід власної держави, а тому їх цікавили політична модель та соціальна структура. Врахувавши ці суспільні запити, оунівці могли б мобілізувати всіх українців для боротьби за незалежність.
          Після 2-го та 3-го конгресів оунівців додали до політичних економічні та соціальні завдання партії.
              Незважаючи на відсутність військових кадрів та досвіду, підтримки з боку західних союзників, яку мали інші народи, в українців виникла "одна з найпотужніших армій опору в Європі, яку навряд чи хтось міг перевершити", робить висновок співробітник ЦРУ.
               У порівнянні з резолюціями ОУН, він вважає принципи, викладені у листівці "За що бореться УПА?" новими для визвольного руху. На його думку, це стало результатом поєднання двох світоглядів, один з яких сформувався в умовах тоталітарного режиму СРСР, а інший – на західній Україні.
           У боротьбі проти червоного терору і за національну самостійність склалася політична, економічна, соціальна та культурна програма, яка окреслила українські демократичні традиції.
Ідеї УПА знайшли велику підтримку серед працюючого населення та романтичної молоді. Таким чином, армія стала політичною та військовою силою народу.
               Автор аналітики звертає увагу на те, що УПА воювали не лише за незалежність України, але й за волю пригноблених народів. Вище командування повстанців формувало окремі автономні підрозділи з представників різних національностей, які лише узгоджували свої тактичні та оперативні дії з УПА.
              На території східної Волині підпільники організували конференцію поневолених народів Східної Європи та Азії. Видавали листівки різними мовами та агітували проти більшовицького імперіалізму.
           Автор донесення розмірковує, що це не могло суттєво вплинути на ситуацію, але водночас нагадувало сніжний ком, що рухаючись міг перетворитися на лавину: "Радянську диктатуру поранили в її Ахіллесову п'яту – невирішені національні проблеми та соціальні протиріччя".
           Більшовицький режим створив Радянський союз і тим самим врятував від розпаду Російську імперію, але НЕ зміг у перспективі протистояти національній ідеї. Йому не допомогли ані терор, ані інші методи. Цю тезу підтвердили наслідки Другої Світової війни та сутність СРСР, – йдеться у рапорті ЦРУ від 1952 року.
          Через сорок років (1992) українці підтвердили висновки американського аналітика. http://www.bbc.com/ukrainian/blogs-38772862 (28.01.2017.).
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic
  • 0 comments